воскресенье, 8 ноября 2015 г.

Наукометричні дослідження, управління бібліографією

Доброго дня, шановні читачі, колеги, тьютори!

Сьогодні у мене непроста задача: звітуватись
по темі "Наукометричні дослідження".
Часу, як завжди, не вистачало, і я приступила
до виконання завдання лише сьогодні.

Вирішила працювати з
науковою електронною бібліотекою: 
еlibrary.ru, тому що вже проводила пошук
джерел, коли створювала аккаунт у Diigo. 
Перш за все, ознайомилась з самим сервісом і з'ясувала, що

наукова електронна бібліотека eLIBRARY.RU - це найбільший російський інформаційно-аналітичний портал в галузі науки, технології, медицини та освіти, що містить реферати та повні тексти понад 19 млн. наукових статей і публікацій, в тому числі електронні версії понад 3900 російських науково-технічних журналів, з яких більше 2800 журналів у відкритому доступі.

Для доступу до решти виданням пропонується можливість підписатися або замовити окремі публікації.


Рінц (РІНЦ) - це національна інформаційно-аналітична система, яка акумулює понад 6000000 публікацій російських авторів, а також інформацію про цитування цих публікацій з більш 4500 російських журналів.

Для всіх російських журналів в РІНЦ розраховується як класичний імпакт-фактор, який широко використовується в усьому світі для оцінки рівня наукових журналів, так і більш складні бібліометричні показники, що враховують цілий ряд додаткових факторів, що впливають на величину імпакт-фактора, і дозволяють скорегувати цей вплив .

РІНЦ має угоди з компаніями Thomson Reuters і Elsevier, що дозволяють робити запити безпосередньо в бази даних Web of Science і Scopus і отримувати звідти поточні значення показників цитування публікацій. 

Таким чином, в інтерфейсі РІНЦ можна побачити одночасно число цитувань публікації в РІНЦ, Web of Science і Scopus. Ця безкоштовна можливість доступна для всіх зареєстрованих в РІНЦ авторів.

Це - теорія, перейдемо до практики.

Для того, щоб отримати доступ до публікацій, необхідно пройти
реєстрацію у бібліотеці.
Обравши у "Навігаторі" рубрику: "Каталог журналів"
зробила пошук журналів по тематиці "Культура. Культурологія".


Обравши 2 журнала з 47 запропонованих: "Библиосфера"
и "Библиотечное дело",
дізналась спочатку про  загальну інформацію про журнали:
все просто і зрозуміло:
"Библиосфера"
"Библиотечное дело"
Зацікавив також журнал:
"Научные и технические библиотеки"
Далі з'ясувала наукометричні показники по обраним журналам:



Як бачимо, найвищий дворічний імпакт-фактор для цього журналу був у 2013 році: 0,388. Ми можемо також переглянути багато інформації, інші наукометричні показники, порівняти, наприклад,  журнали за 2-річним імпакт-фактором, обравши тематику журналів, показник для порівнення:


Взагалі, наукова електронна бібліотека eLIBRARY.RU - зручна в користуванні і веденні пошуку необхідних джерел, багато статей по моїй темі курування знаходяться у відкритому доступі, у форматі PDF, їх можна завантажити, зробити закладки у Diigo, Evernote.

Далі переходжу до Системи наукометричного моніторингу суб’єктів наукової діяльності України:

Спочатку вирішила переглянути, як публікуються вчені
нашого СНАУ:

Переглянула аналітику: найбільше цитувань у Scopus

Але,
переглянувши публікації, я зрозуміла, 
що ніхто з науковців університету, не займається тематикою, хоча б наближеною до моєї (Інформаційні технології і бібліотеки).

Знайшла також паспорт Кухаренка В.М.:



Вирішила звернутися до науковців НБУ ім. В.І.Вернадського:

Обрала публікації:

Паспорт:
На жаль, публікації по моїй темі серед науковців НБУ ім.В.І.Вернадського не є цитованими, а сама публікація має доступ лише для передплатників журналу "Бібліотечний вісник":


Склалося враження, що українські науковці взагалі, на жаль, не є лідерами у моїй темі курування, згідно з "Українським індексом наукового цитування".

Далі.
Довелося попотіти, але все вийшло.

Реєстрація у ENDNOTE пройшла нормально.

Створила свій бібліографічний список: "Інформаційні технології і бібліотеки": включила декілька статей з ELibrary.ru (використовуя "Capture Reference") і Google Академії (використовуя імпорт файлів)

Можливо, ця інформація допоможе колегам.
Опишу, як я додавала публікації з Google Академії. Спочатку у налаштуваннях своєї бібліотеки на Google Академії я підключила функцію: "Показати посилання для імпортування цитат у Endnote"

Потім обрала необхідні для моєї теми курування джерела
і імпортувала їх до Endnote.

А потім вже використала можливості меню "Імпорт посилання" :





Потрібні файли попередньо були збережені на ПК


Імпортувала потрібні файли до свого бібліографічного списку.
Далі у меню "Формат" - "Бібліографія" - створила б/ф список у форматі RTF і зберегла на своєму комп'ютері.

Ось такий список з'явився - можна обрати стиль списку (зберігала як нумерований  і як науковий - без особливої різниці):

Як бібліотекар-бібліограф, можу сказати, що цей список - не є правильним списком, наприклад,  за вимогою ВАК, можливо, кожне посилання (статтю) треба редагувати вручну, використовуя "Capture Reference", або правильно обравши стиль списку.

Які можна зробити висновки? Найбільше мені сподобалось працювати у eLIBRARY.RU, багато статей знайшлось по темі курування. Зробила висновок, що російські науковці  більш обізнані у цій сфері згідно з представленими індексами цитування, ніж українські. Звичайно, що й у нас є досвідчені спеціалісти, які публікують свої матеріали, але потрібно вести більш детальний, аналітичний пошук. Ще я знайомилась зі Sciverse Scopus, який мені також сподобався, хоча там застосовуються дещо інші показники, альтернативні Імпакт-фактору  - SNIP та SJR.

Сервіс ENDNOTE , як система управління бібліографічною інформацією, виявився не зовсім легким, як для мене, але цікавим. Треба більше часу для того, щоб повністю розібратися .
Є  певні обмеження при інсталяції програми до ПК, це комерційний сервіс, дозволяється 30 діб безкоштовного користування. 
А взагалі - це є зручним: формувати автоматично список літератури з кожної теми. Прогрес!

Успіхів всім!















Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...