воскресенье, 1 ноября 2015 г.

Моя робота з бібліотечними ресурсами

Доброго дня, мої любі читачі, колеги, тьютори!

Сьогодні спробую (нарешті) зробити
звіт по темі  завдання № 2 третього тижня, а саме:
"Робота з бібліотечними ресурсами".
Почнемо з пошуку джерел по темі курування
у Google, тема курування: "Організація роботи бібліотеки
щодо впровадження інформаційно-комунікаційних технологій
у навчально-виховний процес".
Моя тема передбачає застосування багатьох  різних аспектів
пошуку (пошук за різними ключовими словами), але я обрала основний: "Інформаційні технології і бібліотека".
Загальний пошук у GOOGLE українською мовою
дав 5390 результатів


Змінила мову: на російську:
34900

Англійською і додала фільтр: 2005-2015:

Непоганий результат, але потребує знання англійської, або підключення
"Перекладача".
Хочу сказати, що пошук можна вести як за книгами, так і за журналами. Взагалі, вважаю, результати непоганими, але все ж таки, багато джерел є дещо застарілими.

Потім провела пошук видань по темі курування у GOOGLE Академії.
Ця пошукова система є вільно доступною пошуковою системою, яка забезпечує повнотекстовий пошук наукових публікацій всіх форматів і дисциплін (за статтями, науковим роботам, дисертацій та патентам) в онлайнових академічних журналах і матеріалах, що пройшли експертну оценку. Індексує веб-сегменти: розділи сайтів наукових та освітніх установ; особисті сайти дослідників; он-лайнові видавничі платформи.  Загальний пошук дав 15400 результатів.Застосувала розширений пошук, вказала й роки видання, вийшло українською мовою:
більше 2000 результатів

Цікавим є те, що у цьому сервісі також можна налаштувати свою бібліотеку, так як і Goole-books і зберігати потрібні статті і публікації.

Російською мовою виявилась ще більша кількість знайдених джерел інформації: 20 000
Англійською - найбільша кількість: 2 960 000


Тут вже треба застосовувати розширений пошук і виявляти ті джерела, котрі точно потрібні для роботи або вивчення теми. Після визначення спеціального діапазону 2010-2015 роки  GOOGLE Академії англійською мовою  видала вже 18 000 джерел. Як ми бачимо кількість джерел досить велика.
Як я вже зазначала,  моя тема курування передбачає застосовувати при здійсненні пошуку різні підтеми, ключові слова, акценти (це може бути і онлайн сервіси для створення презентацій, і електронні каталоги і так далі), тому потрібно вибірково підходити до аналізу цих наданих джерел,  уточнювати свій пошук. Корисним є також при розширеному пошуці вказувати автора відомої публікації, або назву видання (журнала)
Якщо порівняти ці дві системи пошуку, то можна зробити висновок,
що за кількістю знайдених джерел більше видань все ж таки представила GOOGLE Академія, особливо за науковою достовірністю публікацій, кількістю академічних журналів. Важливим є збереження результатів пошуку у власній бібліотеці, чтого не надає пошук у  GOOGLE.

Один акаунт. Весь світ Google!

Створила свою полку на GOOGLE BOOKS.
яка має назву "Інформаційні технології і бібліотеки". Доступ публічний, розмістила 16 видань різними мовами. Є декілька книг Я.Шрайберга, якого можна назвати аналітиком даної теми, також представлені видання англійською, присвячені хмарним технологіям: Cloud Computing and Virtualization Technologies in Libraries і Proceedings of International Seminar on Application of Communication and Information Technology in Library: (SACITiL - 2014) (Труды международного семинара по применению информационных и коммуникационных технологий в библиотеке),
подобається те, що пошукова система відразу ж видає пов'язані з даною книгою інші видання по темі.



Платформа ScienceDirect
Застосувала розширений пошук,  спочатку визначила тему, обрала режим:
"реферат, назва, ключрві слова" і в журналах і в книгах, тільки відкритий доступ, і в "соціальних науках"


Вийшло:  1547 джерел


Посилання на джерела для прикладу:
Найбільшу кількість джерел представив журнал: Procedia - Social and Behavioral Sciences (социальные и поведенческие науки).
Користуватись цим сервісом зручно, хоча він є  англомовним.


Дуже важливим є: вказувати у режимі пошуку  саме джерела відкритого доступу, тоді можна статтю завантажити у форматі PDF на свій комп'ютер, або зберігати за допомогою Evernote. Багато статей, незважаючи на застосування режиму пошуку-  відкритого доступу,  мають свою ціну, тобто не безкоштовні. Можна застосовувати тематичні  фільтри, наприклад, застосувавши фільтр "Освіта", ми отримаємо 152 результатів (споріднених) за даною тематикою:


За допомогою системи  StrikePlagiarism, протестувала 2 статті з журналу Procedia. Результати говорять самі за себе: дуже великі коефіцієнти подібності: у першій статті: 90,8% і у другій 98,9%.





У Твіттері слідкую: 
Один з ресурсів, який надає багато інформації по моїй темі курування: це бібліотечний блог, представлений у Твіттері: Пан бібліотекар.

Серед бібліотек: ХДНБ ім. КороленкаНБУ ім Вернадськогоhttps://twitter.com/SumyLibrary (Сумська ЦБС) та інші.

Нещодавно почала слідкувати за профілем Юлії Миколаївни Главчевої:


У Google Академії знайшла статті - В.Н.Кухаренко

Профіль Юлії Миколаївни Главчевої , статті:



Взагалі тема завдання мені дуже спободалась, звичайно, що я є новачком  у пошуці англомовних сервісів, але завжди використовую пошук у електронних бібліотеках, перш за все, звичайно, своєї і наукової бібліотеки СНАУ:  Електронний каталог наукової бібліотеки Сумського національного аграрного університету. Тому основи пошуку мені знайомі.  З методичних матеріалів Ю.М.Главчевої дізналася багато корисного для себе, дякую за наданий  матеріал, який буду застосовувати у подальшій роботі: Пошук в електронних бібліотеках (електронних ресурсах)
Відкрила для себе і Твіттер, Scoopit (за що велика подяка В.М.Кухаренку).

Таким змістовним і цікавим виявися для мене цей тиждень, нажаль, часу не завжди вистачає, буду надолужувати в подальшій роботі.

Велика подяка тьюторам! Успіхів всім!

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...