Щоденник Анни Франк. Не забути, щоб не повторити


27 січня
Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Шановні читачі!

Спеціально до цієї дати
ми підготували у читальній залі бібліотеки
книжкову виставку-реквієм:
"Не забути, щоб не повторити"


Головний ацент нашої виставки книга "Щоденник" Анни Франк.


"Цей голос ніколи не лунав українською,
Ніколи.
Можливо, саме тому так гостро вражають слух
в порожньому нашому домі
голоси брехні та безтями.
Ми вчимося жити вільними.
Нестерпно, важко,
із сумнівами та задкуванням.
Сорок років пустелі -
серйозна плата за звільнення з рабства.
Ми прагнемо свободи.
Щоб дівчатка України не перетворювалися
на жменьки безіменного попелу"
                             Семен Глузман

Ця книга - перший український переклад всесвітньовідомого твору Анни Франк (1929-1945) здійснено з найповнішого видання. Щоденник, який вела єврейська дівчинка понад два роки, переховуючись від нацистів в одному з будинків Амстердама, відбиває вражаючий світ почуттів і думок авторки і не в останню чергу засвідчує її письменницький хист.




                 Анна Франк вела свій щоденник з 12 червня 1942 року по 1 серпня 1944 року. Спочатку вона писала свої листи лише для самої себе. А навесні 1944 року почула по лондонському радіо виступ нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що після війни необхідно буде зібрати і оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерландського народу за часів німецької окупації. Як приклад таких матеріалів він серед іншого згадав і щоденники. Під впливом його виступу Анна Франк вирішила по закінченні війни видати книжку, за основу якої мав правити її щоденник.

               Останній запис датовано 1 серпня 1944 року. А 4 серпня німецька "зелена поліція" забрала всіх вісьмох євреїв, котрі понад два роки жили у сховищі.

           Заарештовані євреї пробули чотири дні у в'язниці на Ветерінгсханс в Амстердамі, звідки їх перевезли до нідерландського "єврейського пересильного табору" Вестерборк. Третього вересня 1944 року останнім транспортом, який відправили в табори смерті на схід, їх було депортовано й через три дні доставлено до Освенциму у Польщі.




                 Анну і Маргот (її сестру) наприкінці жовтня в так званому евакуаційному транспорті було депортовано до концтабору Берген-Бельзен в Люнебург-Гайде. В таборі внаслідок катастрофічних санітарних умов узимку 1944/1945 рр. спалахнула епідемія тифу, від якого загинули тисячі в'язнів, серед них Маргот, а за кілька днів після неї Анна Франк. Вона померла, очевидно, десь між кінцем лютого й початком березня. Тіла обох дівчат, мабуть, знаходяться в одній із загальних могил у Берген-Бельзені. 12 квітня 1945 року концтабір визволили англійські війська.



         Отто Франк (батько Анни Франк) - єдиний з восьми перехованців - пережив концтабір. Після того як Освенцім визволили російські війська, він дістався пароплавом через Одесу до Марселя. Третього червня 1945 року прибув до Амстердама, де й жив до 1953 року, коли переїхав до Швейцарії, в Базель, де проживали його брат та сестра зі своєю родиною. Він одружився з Ельфрідою Гайрінгер (дівоче прізвище Марковіц), котра, як і він, пережила Освенцім; її чоловік та син загинули в концтаборі Маутгаузен. До самої смерті - 19 серпня 1980 року - Отто Франк жив у Бірсфельдені під Базелем, присвятивши себе щоденнику своєї дочки Анни та поширенню поглядів і роздумів, що в ньому містяться.


                  Ця книга - хвилюючий документ, що неспростовно викриває людиноненависницьку політику геноциду, яку здійснювала гітлерівська Німеччина. Дуже раджу прочитати її і ознайомити зі змістом студентів, учнів, молодь.
             Не забувати, щоб не повторились злочини фашизму.

          Завітайте до бібліотеки для ознайомлення
з матеріалами виставки.

Серед художніх джерел представлені:

  • роман-документ "Бабий Яр", автор Анатолій Кузнєцов, К.: Радянський письменник, 1991.- 350 с. 
  • Литвинов В. Поезд из ночи: документальное повествование о поиске, длившемся без малого четверть века/В.Литвинов.- К.: Молодь, 1989.- 416 с. (о поиске бывших малолетних узников фашистских концлагерей)  . Ви знайдете також документальні матеріали, статті з періодичних видань, підручники і посібники з історії України, Всесвітньої історії.


Довідково

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
Пам'ятна дата, запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7). Відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.
За час існування цього концтабору в ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 млнлюдей. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом з 4,5 млн дорослих, стали 1,5 млн дітей.
"Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизмрасизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН. Ініціаторами ухвалення документа виступили ІзраїльКанадаАвстраліяРосія і США, а їх співавторами - ще понад 90 держав.
Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООНзакликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.


                                          


Коментарі

Популярні повідомлення

Що таке Дудли? Використовуємо в роботі, інформуємо, пропонуємо пограти, творимо разом!

Сервіси для створення хмаринок тегів. Візуалізація

Портфоліо. Типи і види, методика формування.