вторник, 31 мая 2016 г.

5 фактів про Івана Франка


 28 травня виповнилось 100 років із дня смерті видатного українського письменника, перекладача й ученого Івана Яковича Франка.

Зі спогадів сучасників Івана Яковича Франка.
Ось як писав про письменника знаменитий публіцист і літературознавець Сергій Єфремов:
"Перед мене стояла, привітно всміхаючись, маленька, навіть занадто маленька постать... рудуваті із сивиною вуса, густий заріст на лицях і глибокі сірі розумні очі... Так такий то Франко! Я уявляв собі його зовсім іншим: високим, ставним, із широкими, дужими плечима. І оцей маленький чоловічок у довгому, до п'ят, пальті, такий ординарний з вигляду мав бути мій велет Франко?!"
Письменник Богдан Лепкий писав:
"Франкові очі гляділи ніби крізь червонаву імлу, оминали людей, деколи здавалося, гейби вони позичені в нього, то знов ніби не привикли до сонця, бо задивлені були вглиб, у душу..." 

  • Іванові Франку належить ініціатива ширшого вживання на Галичині назви "українці" замість "русини", як традиційно називали себе корінні галичани. В "Одвертому листі до галицької української молодежі" (1905) Франко писав: "Ми мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів..."
  • На початку літературного шляху Франко опублікував у журналі "Світ" статтю, у якій, за словами Сергія Єфремова, "віднайшов усі смертні гріхи Тараса Шевченка" на прикладі його "Посланія і мертвим, і живим, і ненародженим... Через багато років Франко прочитав цілу лекцію, "щоб той давній свій блуд публічний виправити".
  • 1915-го Франка було наміновано на Нобелівську премію з літератури. Дослідники вважають, що стати лауреатом йому завадила смерть.
  • Каменяр перекладав із 14 мов. Серед авторів, які завдяки йому зазвучали українською, Гомер, Данте, Шекспір, Гете, Золя, Бйорнссон. Він також переклав українською Книгу буття Біблії.
  • Франко відомий своєю цікавістю до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед. Великий Каменяр казав: "Жаль, що я не орієнталіст".
                  Всі без винятку сучасники відзначають просто-таки феноменальну працьовитість Франка. "Титан праці" - так його часто характеризують і недаремно Євген Маланюк свого часу писав: "Свідомо чи несвідомо, з власного пересвідчення чи із чужого голосу, але кожен, почувши ім'я Франка, здіймає шапку незалежно від свого місця народження. Тут діє інстинкт величі"



За матеріалами статті Євгена Дороша "Простий і скромний геній" ("Пенсійний кур'єр, 2016, № 21)




Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...