Поки пам'ятаємо

28 жовтня - День визволення України від

фашистських загарбників,

який було встановлено Указом Президента України № 836

від 20.10.2009 р. з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні.

За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. осіб, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були:

Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року),

Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року),

Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року),

Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року ) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

Багато публікацій, присвячених визволенню України від німецько-фашистських загарбників можна знайти як в Інтернет-ЗМІ,

так і у друкованих періодичних виданнях, які передплачує

наша бібліотека: "Український історичний журнал", газети "Історія України", "Урядовий кур'єр", "Пенсійний кур'єр", "Сумщина" та інші.

Найбільш цікаві статті ми зберігаємо у тематичних папках:

"Була війна, була Перемога", "До 70-річчя визволення України",

"Герої Другої світової війни - наші земляки" та інших.

Сьогодні хочу познайомити вас, шановні читачі,

з однією з таких публікацій, присвячених визволенню нашої країни від фашистських загарбників: "Український Сталінград" (Пенсійний кур'єр, 2014 р. , 21-27 лютого, автор Петро Зубенко).

Фашисти називали битву, яка стала однією з вирішальних у Великій Вітчизняній війні, Черкаським котлом, військові експерти порівнювали її зі Сталінградом, цього разу - на Дніпрі, а в історію вона увійшла як Корсунь-Шевченківська наступальна операція.

Музей історії Корсунь-Шевченківської битви (а саме про нього йде мова у статті Петра Зубенка) було відкрито в липні 1945 року, у колишньому палаці племінника останнього польського короля Станіслава Понятовського. Це перший в Україні музей історії Великої Вітчизняної війни, котра від першого до останнього дня знайшла відображення в 10 залах, у яких представлено майже 4,5 тис.експонатів.

Всього у фондах музею зберігають понад 60 тис. експонатів, але центральною темою є Корсунь-Шевченківська битва.

У музеї експонують зброю різних країн, обмундирування та спорядження солдатів і командирів армій )є навіть парадний мундир та особисті речі командувача 2-го Українського фронту Маршала Радянського Союзу Івана Конєва), а також нагороди, листи, фотодокументи.

Маршал Конєв

Генерал Ватутін

Їх було багато, героїв Корсунь-Шевченківської битви, відомих і безіменних, від маршала до рядового.

Петро Зубенко знайомить нас з біографіями деяких з них (представлених у музеї).

Найбільше відвідувачів збирає біля себе діорама "Корсунь-Шевченківська битва, 1944 рік" заввишки 4,5 м та завдовжки 14 м, яку створили 1969 року до 25-річчя історичної події харківські художники-баталісти В.Парчевський, І.Ефроїмсон та В.Мокрожицький.

На ній зображено останній день операції, коли з району Шендерівки в напрямку Лисянки йшли німецькі війська, а частини Червоної Армії перегородили їм шлях.

Під час Корсунь-Шевченківської битви в кільці оточення

було знищено 41 200 і взято в полон понад 15 тисяч солдатів і офіцерів Вермахту, знищено 430 літаків, 155 танків, 376 гармат, 59 самохідних гармат, 269 мінометів, 900 кулеметів, захоплено такі трофеї: 41 літак, 116 танків, 32 бронемашини, 618 гармат, 51 самохідну гармату, 267 мінометів, 789 кулеметів, 85 бронетранспортерів, 10 000 автомашин, 7 паровозів, 415 цистерн, 127 тягачів, 4 000 возів із військовими вантажами, 6 418 коней, 64 склади з боєприпасами та військовим майном (Вікіпедія).

Фашистська пропаганда взагалі приховувала реальні втрати від "німецького народу" під Корсунем. Начебто 35 тисяч німців врятувалось! Генерал-фельдмаршал Е. Манштейн називає цифру 30 тисяч чоловік!

Ця історична перемога в Корсунь-Шевченківській битві дісталася Червоній армії теж ціною великих втрат у бойовій техніці і живій силі. Загинуло і отримало поранення понад 80 тис. радянських військовослужбовців, переважно українців. Вигнали нацистських окупантів з Рівного і Луцька. Тисячі солдатів і офіцерів були нагороджені орденами і медалями. Близько ста воїнів удостоєно звання Героя Радянського Союзу.

За успіх під час боїв генерал армії І.Конєв 20 лютого був нагороджений званням Маршала Радянського Союзу.

Сьогодні про героїчну перемогу радянських військ у Корсунь-Шевченківській битві нам нагадує величезна кількість пам'ятників та меморіалів. Так, наприклад біля села Стеблів споруджено 7,5 метрове залізобетонне кільце - символ оточення німецьких частин. А скільки в цій місцевості пам'ятників-танків, навіть важко перерахувати.