вторник, 16 февраля 2016 г.

Полум'яна патріотка. Софія Федорівна Русова


"Велике слово - школа! Се скарб найкращий
кожного народу, се ключ золотий,
що розмикає пута несвідомості, се шлях
до волі, до науки, до добробуту.
У велелюдськім житті тільки той народ
і бере перемогу, який має найкращу школу"
                  Софія Русова


У плеяді педагогів і психологів, які зробили вагомий внесок у розвиток педагогічної думки в Україні у перші десятиріччя ХХ століття, гідне місце належить Софії Федорівні Русовій.
Вона - видатний етнограф, мистецтвознавець, історик, громадський діяч,
письменник, одна з засновниць жіночого руху в Україні,
а головне - талановитий педагог, психолог, автор оригінальної концепції
 національного виховання.



Софія Русова протягом життя, яке присвятила роботі з дітьми, докладала всіх зусиль і знань, щоб в Україні утверджувалася висока національна свідомість, пошана до духовних цінностей свого народу.
Національне відродження України вона пов'язувала із розвитком рідної мови, національної системи виховання, високим рівнем національної школи.
Її педагогічні ідеї - це історія української педагогічної думки. Не українка за походженням, вона стала нею по духу,
присвятивши своє життя дітям України.

Софію Русову, як і багатьох українських демократів-просвітян, дуже непокоїла страшена відсталість України в галузі народної освіти, проте навіть найменші намагання поліпшити ситуацію не знаходили підтримки у влади, що була рада придушити все українське.

Станом на 1914-1915 рр. в Україні було лише 38 дитячих садків, 19361 початкова школа, 356 неповних середніх шкіл, що, звичайно, катастрофічно мало для такої держави.

Із захватом зустрівши події 1917 р., сподіваючись на повне національне визволення після утворення в Києві Української Центральної Ради, С.Русова взяла найдіяльнішу участь у галузі освіти. У  той час національний просвітній рух в Україні набув небаченого розмаху: скрізь пропагувалися ідеї рідної мови, рідної школи, освіти.

Загалом за часів Центральної Ради к сфері освіти було зроблено багато корисного, а головне закладено основи української національної школи, у розробку та реалізацію яких С.Русова зробила вагомий внесок.

За часів Гетьманату в царині освіти відбулися ще помітніші зрушення: було випущено кілька мільйонів примірників україномовних підручників, у більшості шкіл запроваджено викладання українською мовою, засновано близько 150 нових україномовних гімназій, зокрема і в деяких селах. У Києві та Кам'янець-Подільському було відкрито два нових українських університети. До багатоьх освітніх справ цього періоду була причетна С.Русова.

У 1917-1918 рр. вийшли друком праці Софії Федорівни - 
"Про колективне та групове читання", "Чехія та її національне відродження", "Позашкільна освіта", "Початкова географія",
"Методика початкової освціти", "М.П.Драгоманов, його життя і твори",
"Початковий підручник французької мови задля самонавчання перших класів гімназій з французько-українським словарем".


У 1923 р. С.Русова переїхала до тогочасного центрального осередку української еміграції - Праги, яка і стала постійним місцем її проживання. Так для неї розпочався новий, еміграційний період життя, який вважається найпліднішим за весь час наукової діяльності Софії Федорівни.

Після  революційних подій 1917-1918 рр. почався процес політичної та інтелектуальної еміграції з України, переселенці були в багатьох містах Європи, однак найсприятливіші умови, зокрема для науковців, були створені у Чехословаччині, де на урядовому рівні був розроблений план для їхнього влаштування, спрямований на забезпечення емігрантам національного розвитку, неперервності освітніх та культурних традицій.

У Подебрадах була заснована Українська господарська академія, де працювали видатні науковці, зокрема і С.Русова, яка викладала там французьку мову.

С. Русова отримала пропозицію створити на базі академії вищий навчальний заклад для підготовки висококваліфікованих учителів.

Отже, 7 липня 1923 р. у Празі відкрився Український високий педагогічний інститут імені М.Драгоманова, який мав відділи: літературно-історичний, природничо-географічний, фізико-математичний та музично-педагогічний. Крім занять, відбувалися екскурсії для студентів до музеїв, бібліотек, наукових установ. Навчання було безоплатним і проводилося українською мовою. Інститут проіснував до 1933 р. і С.Русова всі ці роки брала в його роботі найдіяльнішу участь.

У 1924 р. у Празі виникла філія Національної ради українських жінок, яка мала підтримувати стосунки із чеськими та міжнародними жіночими організаціями, головою філії стала С.Русова. У ті ж роки розпочав свою діяльність Український жіночий союз, завданням якого було об'єднання українських жінок в еміграції. Союз опікувався жінками та дітьми з України, організовував національні свята, влаштовував різноманітні благодійні заходи задля їхньої підтримки, пропагував українську мову, літературу, звичаї, культуру.

У 1937 році за участю Українського жіночого союзу був заснований Всесвітній союз українок, до ради якого увійшла і С.Русова, котра до останнього дня життя брала активну участь у науковому, культурному, навчально-просвітницькому і громадському житті української еміграції в Чехословаччині, намагаючись навіть далеко від батьківщини бути для неї корисною.

Видатна діячка померла 5 лютого 1940 року у Празі, похована на Ольшанському цвинтарі.

Зважаючи на заслуги С.Русової на ниві просвітництва, Міністерство освіти і науки запровадило заохочувальну відзнаку - нагрудний знка ІІІ ступеню "Софія Русова", яким "...нагороджуються наукові, науково-педагогічні і педагогічні працівники за значний  особистий внесок у розвиток дошкільної та позашкільної освіти, які домоглися визначних успіхів у навчанні та вихованні підростаючого покоління..."

Дізнатися більше про Софію Русову вам, шановні читачі,
допоможуть наступні матеріали:

* Русова Софія Федорівна // Український Радянський
Енциклопедичний словник : у 3 т. / редкол. : Ф. С. Бабичев (голов.
ред.), А. В. Кудрицький та ін. – 2-ге вид. – К., 1987. – Т. 3. – С. 142.

* Поляченко, Ф. „Скарб найкращий кожного народу…” : [про
С. Ф. Русову] / Ф. Поляченко // Жінка. – 1994. – № 4. – С. 8–9.

* Проскура, О. Софія Русова : [про життя та діяльн. С. Ф. Русової]
/ О. Проскура // Дивослово. – 1995. – № 9. – С. 53–58

*Проскура, О. Софія Русова (1856–1940) : [про життя та діяльн.
С. Ф. Русової] / О. Проскура // Укр. мова та л-ра. – 1997. – Чис. 23. –
С. 2.

* Берегиня української національної школи : до 140-річчя від дня
народж. С. Ф. Русової (1856–1940) // Календар знам. і пам'ят. дат
/ Нац. парламент. б-ка України. – 1996. – I кв. – С. 82–90. – Бібліогр.:
с. 88–90.

* Велетні педагогічної думки : [про К. Ушинського, Б. Грінченка,
С. Русову] // Освіта України. – 1997. – 15 серп. (№ 33). – С. 6–7. 

* Гончаренко, С. Русова Софія Федорівна : [біогр. довідка]
/ С. Гончаренко // Український педагогічний словник
/ С. Гончаренко. – К., 1997. – С. 292.

* Геник, С. Русова Софія : [про життя та діяльн. педагога] / С. Геник
// 150 видатних українок / С. Геник. – Івано-Франківськ, 2003. –
С. 172–174.

* Гонюкова, Л. В. Спогади Софії Русової / Л. В. Гонюкова // Укр. іст.
журн. – 1999. – № 5. – С. 133–138

* Диба, А. Дві великі українки : [про Софію Русову та Лесю
Українку] / А. Диба // Дивослово. – 1999. – № 2. – С. 16–17.

* Русова Софія Федорівна // УСЕ : універс. словник-енциклопедія
/ [голов. ред. М. Попович]. – 2-ге вид., доповн. – К. ; Л., 2001. –
С. 1185.

* Нартов, В. Видатні особистості України: [Софія Русова ]/В.Нартов.- Х.: Книжковий клуб, 2007.- С.212

* Полум'яна патріотка: до 160-річчя від дня народження С.Русової (1856-1940)// Календар знаменних і пам'ятних дат/Нац.парламент. б-ка України. – 2016. – I кв. – С. 69-77. – Бібліогр.: с.77-81

Корисні інтернет-джерела:





Завітайте до бібліотеки!








Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...